Загальне
Березенська С.М., Олійник Н.Ю.
Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ
ТЕСТУВАННЯ ЯК ЗАСІБ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ В ДИСТАНЦІЙНОМУ КУРСІ
Питання організації, проведення та аналізу результатів тестування неодноразово висвітлювалися в наукових публікаціях сучасних педагогів (В.С. Аванесов, Н.Ф. Єфремова, О.В. Кравченко, О.І. Кисельова, Л.Д. Мисник, Ж.М. Плакасова, В.П. Сергієнко, Ю.М. Тесля та інші) [1-4, 6, 9]. Але при цьому необхідно відмітити, що, в основному, тестове опитування розглядається як процедура вимірювання та оцінювання результатів навчальної діяльності студентів, тобто мова йде про дослідження можливостей тестування лише як засобу контролю, причому в напрямку реалізації його діагностичної та контрольно-оціночної функцій в навчальному процесі. Інші ж дидактичні можливості тестових технологій не достатньо дослідженні і, як наслідок, їх застосування у сучасній системі вищої освіти є малоефективним [2].
Сьогодні ж, коли відбувається трансформація системи освіти – завдяки розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій відкривається майже необмежений доступ до навчального контенту – перед викладачем постає завдання організувати навчальний процес таким чином, щоб студент не загубився в інформаційному просторі, не пропустив головних аспектів навчальної дисципліни, не пройшов повз інноваційні досягнення та дискусійні питання тощо. Тож змінюється основна роль викладача у навчальному процесі – викладач має не просто донести навчальний контент до студента, а забезпечити управління процесом набуття знань та управління знаннями студента, використовуючи всі можливі засоби навчання, в т ч. і тестування.
Саме поняття «управління знаннями» є достатньо новим в системі освіти. Б.З. Мільнер відзначає, що своє формування цей термін почав лише чверть століття назад. Сьогодні ж управління знаннями найчастіше використовують в корпоративному секторі для позначення процесів і методів придбання, засвоєння, передачі, використання знань з метою переходу до інноваційної економіки [5]. На думку А.М. Новикова напрацьований корпоративним сектором досвід управління знаннями при певній адаптації може бути успішно застосовано в системі професійної освіти. Причому, у двох аспектах: по-перше, з точки зору застосування досвіду у вигляді форм, методів та технологій навчання студентів. По-друге, з точки зору розвитку самих навчальних закладів [7].
В першу чергу необхідно звернути увагу на використання елементу Lesson, який дозволяє організувати роботу студента з теоретичним контентом за чітким алгоритмом. Тестові запитання, які є невід’ємною складовою елементу, викладач може використовувати для забезпечення активної взаємодії з представленою інформацією та контролю рівня її засвоєння. На першій всеукраїнській науково-практичній конференції «MoodleMoot Ukraine 2013. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle» [8] ми представили досвід використання елементу Lesson для організації лабораторної роботи в дистанційному курсі «Електротехніка». Особливістю цієї роботи було те, що завдяки гнучкому налаштуванню навчального модулю Lesson вдалося забезпечити не тільки організацію доступу студентів до навчального контенту, а і сформувати навчальну траєкторію роботи з представленим контентом. Але переліку типів запитань, вбудованих в елемент («множинний вибір», «на відповідність», «коротка відповідь» та «есе»), виявилось не достатньо для організації якісної роботи студентів з навчальним матеріалом.
Як альтернативу, для управління процесом набуття знань ми пропонуємо застосовувати елемент «Test», гнучкі налаштування та перелік типів запитань якого дозволяють реалізувати навчальну, розвивальну, мотиваційно-спонукальну, виховну, організаційну та інформаційну функції тестування. Автори методичних рекомендацій зі створення тестових завдань та тестів у системі управління навчальними матеріалами Moodle 2.5.х відзначають, що завдяки розвитку тестології та практичного застосування тестів відбувся логічний перехід від тестового завдання до завдання у тестовій формі, яке дозволяє організувати повноцінний навчальний процес, за якого формуються не тільки знання, уміння, навички, а й відбувається розвиток критичного мислення та рефлексивність особистості [4].
У якості прикладу наведемо фрагмент дистанційного курсу «Електротехніка», в якому елемент «Test» використано для організації актуалізації базових знань перед вивченням теми «Електричні кола змінного струму». Завдання полягає у здійсненні аналізу представленої графічної схеми електричного кола з відповідними параметрами, порядок якого визначається поставленими запитаннями. Перед виконанням завдання студент отримує інструкцію, в якій представлено основну інформацію (рис. 1-2):
Рис. 1 – Інструкція до завдання
Рис. 2 – Приклад завдання та запитань до нього
Ще один приклад використання тестування в контексті управління знаннями – це організація тренінгу з набуття практичних навичок визначення параметрів синусоїдальних величин в електричному колі (рис. 3 - 6).
Рис. 3 – Приклад виконання завдання
Рис. 4 – Формулювання завдань
Рис. 5 – Коментар при вірній відповіді
Рис. 6 – Надання другої спроби для виправлення невірної відповіді
Досвід показує, що за умови виконання певних правил елемент «Test» може забезпечити побудову якісної навчальної траєкторії як для засвоєння теоретичної інформації і зосередження уваги на її найбільш важливих положеннях, так і для набуття навичок у розв’язанні практичних задач:
- структуру банку тестових завдань та конструкцію завдання у тестовій формі необхідно формувати відповідно до рівнів пізнавальної діяльності студентів;
- якомога ширше використовувати запитання різних типів: «множинний вибір з декількома правильними відповідями», «на відповідність», «коротка відповідь», «об’єкт на схемі», «вкладенні відповіді» тощо, обмеживши використання класичного тестового завдання «множинний вибір з однією правильною відповіддю»;
- «жорстку» послідовність запитань у тесті встановлювати лише за необхідності – при проходженні тесту в довільному порядку наступні питання тесту можуть наштовхнути студента на правильну відповідь на раніш поставлені питання;
- перед виконанням завдання обов’язково розмішувати докладну інструкцію (звернення до студента);
- не обмежувати виконання завдання у тестовій формі за часом та кількістю спроб;
- не залишати відповіді студента (як помилкові, так і вірні) без коментаря – обов’язково передбачити коментар до типових помилок.
Список використаних джерел:
- Аспекти формування тестів для контролю знань в системі адаптивного навчання / О.В. Кравченко, Ж.М. Плакасова // Штучний інтелект. – 2010. – № 4. – С. 576-583
- Ефремова Н.Ф. Тестовый контроль в образовании: Учеб. пособие. – М.: Университетская книга, Логос, 2005. – 368 с.
- Кисельова О.І. Роль тестового контролю у системі вимірювання знань студентів технічних ВНЗ // Наука і освіта, № 10, 2014.
- Методичні рекомендації зі створення тестових завдань та тестів у системі управління навчальними матеріалами MOODLE 2.5.х // Сергієнко В.П., Франчук В.М., Кухар Л.О., Галицький О.В., Микитенко П.В.– К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2014. – 100 с.
- Мильнер Б.З. Управление знаниями. М.: ИНФРА-М, 2003.
- Мисник Л.Д. Критерії і структура управління навчальними та тестовими технологіями в вищих навчальних закладах України. /Л.Д.Мисник// Харків: Східно-Європейський журнал передових технологій, №4(34) – 2008. – С. 29-32.
- Новиков А. М. Опыт корпоративного обучения – в образовательный процесс профессиональных учебных заведений // Специалист, №5. – 2013.
- Олійник Н.Ю., Березенська С.М. LMS Moodle: можливості та практична реалізація лабораторного практикуму з технічних дисциплін // Перша всеукраїнська науково-практична конференція «MoodleMoot Ukraine 2013. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://2013.moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=58
- Тесля Ю. М., Білощицька С. В., Безмогоричний Д. М., Синиця В. Ю. Інтегроване технологічне середовище системи тестування для проміжного і підсумкового контролю знань студентів. // Управління розвитком складних систем, №3, 2015.
- структуру банку тестових завдань та конструкцію завдання у тестовій формі необхідно формувати відповідно до рівнів пізнавальної діяльності студентів;