Загальне
Кухаренко В.М.
Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»
КОННЕКТИВІСТСЬКИЙ ДИСТАНЦІЙНИЙ КУРС «ЗМІШАНЕ НАВЧАННЯ»
В даний час велика увага приділяється розвитку змішаного навчання - поєднанню традиційного та дистанційного (30-70%) навчання. Таке навчання іноді називають гібридним і відносять до руйнівних технологій.
Мета роботи – проаналізувати матеріали з мережі за тримісячний термін та отримати напрями розвитку теорії та практики змішаного навчання з використанням коннективістських підходів і методів формування персональної навчальної мережі. Предмет дослідження - змішане навчання, об'єкт дослідження – процес формування персональної навчальної мережі.
Результати аналізу показують, що на даному етапі викладачі не вважають діяльність з формування персональної навчальної мережі практичною діяльністю. Це пояснюється тим, що такий процес має неявний характер.
Ключові слова: дистанційне навчання, традиційне навчання, змішане (гібридне) навчання, коннективізм, ефективність, перегорнутий клас
Вступ
Термін «змішане (гібридне) навчання» [1] почав широко використовуватися в методах навчання після публікації в 2006 році Бонком і Гремом книги «Довідник змішаного навчання».
Слоан Консорціум [2] визначає змішані (гібридні) курси, як результат інтегрування онлайн курсів (30% -70% навчального процесу) з традиційними класними заходами плановим, педагогічно цінним чином.
Змішані курси можуть бути використані для вирішення цілого ряду проблем:
• Для університетів змішані курси можуть бути частиною стратегії для компенсації аудиторій, а також як спосіб заохочення співробітництва викладачів.
• Для викладачів змішані курси можуть бути методом використання нових можливостей технологій і переходу до дистанційного навчання.
• Для студентів змішані курси пропонують зручності онлайн навчання в поєднанні з соціально-навчальною взаємодією.
Змішане навчання дуже часто називають гібридним навчанням. Це пов'язано з тим, що змішане навчання акцентує увагу на механічному змішуванні. Гібрид являє собою поєднання нової, передової технології зі старою технологією і створення інновації по відношенню до старої технології. Змішане навчання як руйнівна технологія не може з'явитися сама по собі. Необхідні додаткові зусилля, як з боку викладачів, так і студентів. Такі руйнівні моделі дають новий імпульс розвитку освіти, вони більш ефективні, доступні, індивідуалізовані і з часом будуть превалювати над традиційними методами.
Змішане навчання вирішує наступні завдання [3]:
• розширити освітні можливості студентів за рахунок доступності та гнучкості, врахування їх індивідуальних освітніх потреб, а також темпу і ритму освоєння навчального матеріалу;
• стимулювати формування суб'єктної позиції студента: підвищення його мотивації, самостійності, соціальної активності, рефлексії та самоаналізу і, як наслідок, підвищення ефективності освітнього процесу в цілому;
• трансформувати стиль педагога: перейти від трансляції знань до інтерактивного взаємодії зі студентом, сприятливому конструювання власних знань;
• персоналізувати освітній процес: учень самостійно визначає свої навчальні цілі, способи їх досягнення, враховуючи свої освітні потреби, інтереси та здібності, вчитель же є помічником студента.
Ще в 2003 році Американське товариство з навчання та розвитку визначило змішане навчання як одне з десяти кращих тенденцій в навчанні [4]. Тоді ж було висловлено припущення, що в найближчому майбутньому воно буде використовуватися в 80-90% всіх курсів.
Майже 60% студентів заявили, що змішане середовище навчання ефективніше [5].
Плюси змішаного навчання [6]:
• Забезпечує індивідуальну підтримку студентів;
• студенти можуть отримати доступ до матеріалів в будь-який час, в будь-якому місці;
• надає більше часу для співпраці зі студентами та викладачами;
• батьки мають доступ до навчальної діяльності дитини ‑ кращий зв'язок та підтримка;
• збільшує продуктивність студентів і викладачів, покращує викладання та навчання, забезпечує більш якісні дані, допомагає налаштувати навчання;
• все більше і більше навчальних закладів використовують цю модель;
• розширює навчання після закінчення навчального дня.
Мінуси змішаного навчання [6]:
• Вчителю потрібен час, щоб створити зміст;
• Вчителі потребують навчання з використання цього методу навчання, щоб зробити його ефективним;
• студентам необхідно показати як використовувати технології і що від них очікується;
• Студенти повинні бути в змозі зробити роботу у позанавчальний час.
2. Гіпотеза дослідження
Коннективістський дистанційний курс дозволяє аналізувати великі обсяги інформації про змішане навчання з мережі, виділяти та аналізувати використання гейміфікації у змішаному навчанні та формувати персональну навчальну мережу.
3. Теоретична база змішаного навчання
Перш ніж переходити до дослідження гіпотези, необхідно розглянути деякі теоретичні положення змішаного навчання для формування повного уявлення проблеми.
3.1 Проектування ADDIE
Навчальне проектування змішаного навчання вимагає зміни мислення в сенсі вчити і вчитися [7]. Якщо це робиться нераціонально, без належного планування, можливі проблеми при проведенні навчального процесу.
Традиційно можна використовувати технологію ADDIE [8]. Стосовно до змішаного навчання вона має вигляд.
Аналіз. Визначити найбільш складні поняття для студентів і зосередити на них увагу.
Дизайн. Сформулювати цілі навчання. Розділити курс на очні та дистанційні компоненти. Забезпечити відповідність цілей навчання та технології.
Розвиток. Бажано починати з найважливіших елементів на наступному кроці та передбачити вдосконалення протягом декількох семестрів.
Реалізація. Треба починати з малого, запустити весь курс відразу, а не частинами.
Оцінка. Оцінка має важливе значення для поліпшення курсу. Необхідно використовувати технології для збору даних та їх оцінки для поліпшення курсу.
Лінійний підхід, який спостерігається в ADDIE, припускає два варіанти: відмовитися від нової ідеї, тому що зміни ускладнюють проект, або включити нову ідею, ризикуючи поставити під загрозу терміни, бюджет, і моральний дух членів команди.
Процес ADDIE ефективно працює в ситуаціях, коли всі учасники точно знають, який кінцевий продукт повинен бути, що зміст буде незмінним, і ніхто не зажадає доопрацювання проекту.
3.2 Педагогічні теорії для змішаного навчання
Поява нових соціальних сервісів впливає на розвиток освіти і, зокрема, на дистанційне та змішане навчання. Переглядаються психолого-педагогічні підходи до навчання, особливо, якщо вони мають відношення до корпоративного навчання. До традиційних педагогічних підходів (біхевіоризм, когнітивізм, конструктивізм) додаються нові підходи (коннективізм). Не залишилися без уваги і формальне, неформальне, інформальне і соціальне навчання [9].
Розгляд видів робіт спеціаліста від простих до творчих дозволяє визначити співвідношення формального і неформального навчання [10]. При виконанні рутинних робіт частка неформального навчання мінімальна і зростає до видів діяльності, що потребують вирішення варіативних (творчих) завдань.
3.3 Моделі змішаного навчання
Більшість програм змішаного навчання нагадують одну з чотирьох моделей [11]: обертання, гнучка модель, модель La Carte, і збагачена віртуальна модель, але їх набагато більше. Модель обертання включає в себе чотири підмоделі: обертання по робочим зонам, обертання лабораторій, перегорнутий клас і індивідуальне обертання. Кожна зона виконує свою роль відповідно до таксономії Блума.
3.4 Перегорнутий клас
Найбільш поширене перегорнуте навчання ‑ педагогічний підхід, в якому пряма вказівка з групового простору навчання переміщується в індивідуальний простір студента, в результаті чого груповий простір перетворюється в динамічне, інтерактивне середовище навчання, в якій педагог спрямовує діяльність студентів.
Мета студентів ‑ познайомитися з темою, освоїти нові поняття і при можливості отримати навички застосування навчального матеріалу, потім повернутися в клас з питаннями для уточнення свого розуміння і закріплення отриманих навичок. При відсутності мотивації велика частина цих завдань не буде вирішена.
Слід враховувати, що студенти не звикли до складної діяльності, яка вимагає брати на себе відповідальність за власне навчання. Тому при організації перегорнутого навчання необхідно пояснювати нові методи і обґрунтовувати їх, проводити бесіди в перебігу семестру і аналізувати з ними отримані результати.
Відзначається, що відео-лекції не для всіх студентів є кращим варіантом [12]. У перегорнутому класі замість відео-лекції можна використовувати будь-який навчальний матеріал різної складності залежно від цілей навчання. При цьому необхідно враховувати, в першу чергу, мотивацію студентів, а потім їх рівень підготовленості та вміння конспектувати різні навчальні та наукові матеріали.
3.5 Роль педагогів у мережевому світі
Викладачі в змішаній моделі навчання повинні [13] бути готовими вчитися: оцінювати, аналізувати і агрегувати дані; використовувати дані в якості невід'ємної частини процесу планування для кожного окремого студента, групи студентів і всього класу. Вони повинні бути відкритими для нових стратегій навчання: мати широкий кругозір; диференціювати навчання відповідно до потреб студентів, бути лідером.
4. Реалізація
Викладачам був запропонований коннективістський відкритий дистанційний курс «Змішане навчання». При створенні такого курсу рекомендується [14] передбачити такі етапи:
Співпраця
В курсі даються посилання на різні інформаційні матеріали, які необхідні для читання і обговорення. Всі матеріали складно прочитати, їх багато. Студент вибирає матеріали, які його приваблюють і цікаві для нього. Регулярно студент отримує бюлетень, в якому висвітлюються деякі поточні питання (Дж. Сіменс надсилає щодня).
Ремікс
Після читання та участі в вебінарах, наступний крок відстежувати і фіксувати події, які близькі до його розуміння матеріалу курсу. Як це зробити, залежить від студента. Він можете зберегти документ на своєму комп'ютері або в Інтернет, поділитися своїм контентом з іншими людьми.
Перепрофілювання
Основне завдання курсу, допомогти учаснику створити своє, а не повторювати слова інших. І це найскладніша частина процесу навчання. Навчання не починаєте з нуля, ось чому в курсі використовується термін "перепрофілювання" замість "створення". Учасник курсу працює з матеріалами і не починає з нуля. Ці матеріали можна використовувати для викладу своїх власних думок і розуміння матеріалу.
Що є предметом даного курсу? Цей курс про те, як читати, розуміти і працювати зі змістом інших людей, і як створити своє власне нове розуміння. В курсі, як правило, даються інструменти, які можна використовувати для створення власного контенту.
Повідомлення
Задача тьютора - забезпечити спільну роботу з іншими людьми в даному навчальному процесі. Студент не зобов'язаний ділитися інформацією. Він можете працювати цілком самостійно, не показуючи нікому нічого. Спільне використання інформації - це вибір студента. Участь у спільній роботі важче. Чужі помилки побачити легше. Але люди цінують і гарну роботу. Обмін повідомленнями і буде створювати зміст курсу
У коннективістських курсах треба розрізняти мету викладача-розробника та мету слухача. Вони всі різні, мету слухача з’ясувати важко тому що вона змінна. Мета розробника – це ідея курсу, що співпадає з його баченням проблем.
Мета розробника курсу у даному випадку – визначити умови появи у змішаному навчанні синергетичного ефекту та показати, що змішане навчання – це майбутнє у розвитку ефективних педагогічних технологій. Це дозволяє отримати нові ідеї щодо впровадження змішаного навчання. Тому зрозуміло, що курс не передбачав практичних завдань. Головне – обмін досвідом та розвиток персональної навчальної мережі.
Курс був тритижневий і розглядались тенденції розвитку освіти у світі та роль змішаного навчання, синергетичні властивості змішаного навчання та гейміфікація у змішаному навчанні.
Враховуючи попередні досвід автора проведення коннективістських курсів, слухачам був наданий великий перелік посилань в мережі (50-200 – близько до числа Донбара) та правила його обробки. Було запропоновано з наданих посилань вибрати 3-5 посилань, обробити їх та представити у форумі як есе.
На курс підписалося 110 слухачів, писали у форми 30 слухачів, рефлексію курсу виконали 17 слухачів. Після закінчення курсу через півроку у курсі було зареєстровано 150 слухачів, що показує інтерес до даної теми та методу навчання.
У складі групи були досить досвідчені викладачі з 10-річним стажем роботи, які мають досвід створення дистанційного курсу та проведення дистанційного навчального процесу (створення курсу - 81.5%, робота тьютором - 63.5%). Активність в групі знижувалася з кожним тижнем, що відповідає тенденціям проходження відкритих дистанційних курсів.
На першому тижні з 220 джерел було розглянуто близько 50 і зроблено 126 повідомлень у форумі. Обговорювалися такі питання:
· Грамотність і компетентність;
· Освіта: сьогодення і майбутнє;
· Що нас чекає у найближче 10-річчя;
· Універсальний дизайн в навчанні;
· Нова парадигма - змішане навчання.
На другому тижні з 130 джерел розглянуто близько 40 і написано 80 повідомлень.
Багато питань було щодо нової методики Стенфордської школи (http://www.slideshare.net/irke/design-thinking-process?related=1) дизайн-мислення.
Дизайн-мислення розглядається як процес вирішення різних творчих завдань (нагадує АРВЗ і ТРВЗ Г.С. Альтшулера) і складається з 7 етапів: визначення проблеми; дослідження; формування ідеї; прототипування; вибір кращого рішення, впровадження рішення, оцінка результату. Метод може бути використаний для проектування змішаного навчання і як навчальний метод. Метод сприяє формуванню проектного мислення студента.
На третьому тижні розглядали питання гейміфікації, було представлено 45 джерел, розглянуто 45, написано 57 повідомлень.
Гейміфікація - це сучасне трактування ігрових методів у навчанні, які мають дуже багату і давню історію. Змішане навчання дозволяє вивести цей метод на новий, більш високий рівень. Але і раніше і зараз велику роль відіграє кваліфікація викладача. Розглянуто наступні напрямки:
· Ігрові технології;
· Проектування ігрових методів;
· Темна сторона гейміфікації;
· Гейміфікація і серйозні ігри;
· Ігри в корпорації;
· Поради до гейміфікації.
Проблеми, які виникли у слухачів: погане володіння англійською мовою, шок від великої кількості посилань, написання есе ‑ всі повідомлення у форумі нагадували анотації джерел і практично не було своїх думок.
Щодо використання підходів коннективізму (співпраця, ремікс, перепрофілювання, повідомлення), у курсі вдалося пройти перший етап (співпраця), вийти на другий (ремікс), а третій (перепрофілювання) та четвертий (повідомлення) осталися не виконаними. На наш погляд, це пов'язано з новим методом навчання та володіння багатьма хмарними технологіями. Їм потрібна була практика для засвоєння отриманої інформації (про що йшла мова майже у кожній рефлексії слухача), а не перепрофілювання – створення свого бачення проблеми.
Таким чином, нелінійне педагогічне проектування у коннективізмі може бути ефективним для просунутих користувачів. Студенти, які вважають за краще нелінійний електронний курсу більш мотивовані і не потребують великої кількості вказівок.
Висновок
Коннективістський підхід до навчання працює тільки для підготовленої аудиторії, яка добре знає предметну область, володіє достатньою кількістю інформаційних технологій, має навички куратора змісту роботи з великими потоками інформації. Тому перед проведенням коннективістського дистанційного курсу бажано майбутнім слухачам надати можливість підвищити свою кваліфікацію у дистанційному курсі «Куратор змісту» та фаховому дистанційному курсі.
Змішане (гібридне) навчання через комбінації найкращих сучасних педагогічних підходів та технологій, методів може забезпечити синергетичний ефект та високу ефективність навчання, формувати нову особистість 21 століття. Це вимагає підвищення кваліфікації викладача та поступової підготовки студента до навчального процесу у нових умовах.
Для підготовки викладачів бажано використовувати змішане навчання з використанням відкритих дистанційних курсів з підтримкою локальних тьюторів, які можуть показати у дії змішане навчання.
Список використаних джерел
1. Blended learning. Wikipedia. 15 [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://en.wikipedia.org/wiki/Blended_learning
2. The Definition Of Blended Learning. [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://www.teachthought.com/blended-learning-2/the-definition-of-blended-learning/
3. Кондакова М.Л., Латыпова Е.В.. Смешанное обучение: ведущие образовательные технологии современности. [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://vestnikedu.ru/2013/05/smeshannoe-obuchenie-vedushhie-obrazovatelnyie-tehnologii-sovremennosti/#more-848
4. Curtis J. Bonk, Charles R. Graham, Jay Cross, Michael G. Moore The Handbook of Blended Learning: Global Perspectives, Local Designs San Francisco, 2006, Pfeiffer. 624 p. [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://eu.wiley.com/WileyCDA/WileyTitle/productCd-0787977586.html
5. Shevy Levy. Students Want More Technology and Blended Learning | Lambda Solutions Moodle P [Електронний ресурс] – Режим доступа: .. http://www.lambdasolutions.net/content/students-want -more-technology-and-blended-learning/
6. David Andrade. Blended Learning - what is it, pros/cons, tips and resources. [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://educationaltechnologyguy.blogspot.co.uk/2015/02/blended-learning-what-is-it-proscons.html
7. Mary Bart. Blended Learning Course Design Creates New Opportunities for Learning -[Електронний ресурс] – Режим доступа: http://www.facultyfocus.com/articles/teaching-and-learning/blended-learning-course-design-creates-new-opportunities-for-learning/
8. Кухаренко В.М., Рибалко О.В., Сиротенко Н.Г. Дистанційне навчання: Умови застосування. Дистанційний курс. Навч.посібник /За ред.В.М.Кухаренка, 3-е вид.-Харків: НТУ"ХПІ", "Торсінг". (2002) - 320 с
9. Кухаренко В.М. Формальне, неформальне, інформальне і соціальне у дистанційному навчанні. Соціальні педагогічні технології в освіті. Збірник науково-методичних праць. За ред. О.Г. Романовського та Ю.І. Панфілова. Харків: НТУ "ХПІ". 2012 - с. 114-124
10. Mapping Informal and Formal Learning Strategies to Real Work Електронний ресурс. − Режим доступу: http://performancexdesign.wordpress.com/2011/05/04/mapping-informal-and-formal-learning-strategies-to-real-work
11. Blended Learning Model Definitions. [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://www.christenseninstitute.org/blended-learning-definiti ons-and-models/
12. Blended learning and the flipped classroom. Teachit ELT Teacher Training Bulletin. [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://www.teachitelt.com/custom_content/newsletters/TWN_Jan14_long.html
13. Cory Armes. The Role of the Teacher in Blended Learning: Data, Management, and Student Support. Apr 17, 2012, [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://www.scilearn.com/blog/role-of-the-teacher-in-blended-learning.php
14. Marisa Keramida. 8 Tips To Design Effective Non-Linear eLearning Courses [Електронний ресурс] – Режим доступа: http://elearningindustry.com/8-tips-to-design-effective-non-linear-elearning-courses